Ва­силь Карімо­вич КУ­ЧИК має ве­ликий та ба­гатий досвід ро­боти на ви­роб­ництві, в ор­га­нах місце­вого са­мов­ря­дуван­ня, як де­путат Жи­томирсь­кої місь­кої ра­ди, який пра­цював над вирішен­ням ба­гать­ох різноп­ла­нових проб­лем Жи­томи­ра.

Спе­ци­аль­но выж­дав день, да­бы по­лучить ком­мента­рии ува­жа­емой пуб­ли­ки на дру­гих жи­томирс­ких ре­сур­сах, по по­воду «под­ре­за» Ве­личай­ше­го жи­томирс­ко­го жур­на­лис­та всех вре­мён и на­родов - и мы, на­конец, ре­шили вста­вить свои пять ко­пе­ек.

Ми­кола АНДРІЙ­ЧУК,
го­лова гро­мадсь­кої ор­ганізації
«Ря­туємо Жи­томир!»: «То­го, хто у своєму житті не за­бив навіть іржа­вого цвя­ха,
не мож­на пус­ка­ти на поріг місце­вої вла­ди»

Ми­кола Ва­силь­ович Андрій­чук, го­лова гро­мадсь­кої ор­ганізації «Ря­туємо Жи­томир!» спокій­но го­ворить про проб­ле­ми міста. Він так­товно уни­кає пря­мої відповіді на пи­тан­ня про те, на яке з ук­раїнсь­ких міст Жи­томир мав би рівня­тися, і ка­же, що орієнти­рами для нь­ого є євро­пей­ські міста, ад­же план­ку собі тре­ба ста­вити ви­соку.

Му­зей роз­по­чав свою діяльність 1 серп­ня 1970 ро­ку, ко­ли в Жи­томирі - рідно­му місті ака­деміка С.П.Ко­роль­ова, в бу­дин­ку № 5 по Дмитрівській ву­лиці бу­ло відкри­то Ме­моріаль­ний бу­динок-му­зей. Тоді це був відділ об­ласно­го краєзнав­чо­го му­зею. В лис­то­паді 1987 ро­ку му­зей здо­був ста­тус са­мостій­но­го і наз­ву „Жи­томирсь­кий му­зей кос­мо­нав­ти­ки ім.С.П.Ко­роль­ова”. 1 черв­ня 1991 ро­ку в но­воз­бу­дова­ному приміщенні бу­ло відкри­то ще од­ну екс­по­зицію - „Кос­мос” пло­щею 600 кв.м. За­галь­на екс­по­зицій­на пло­ща му­зею сь­огодні скла­дає 783 кв.м.
Струк­турно му­зей скла­даєть­ся з двох екс­по­зицій­них та ма­сово­го відділів. В й­ого штаті 29 працівників, в то­му числі на­уко­вих співробітників та екс­кур­со­водів – 12. Фонд му­зею налічує 5 тис. пред­метів ос­новно­го фон­ду, з яких всі на­лежать до дер­жавної час­ти­ни Му­зей­но­го фон­ду Ук­раїни, а та­кож 4,9 тис. оди­ниць до­поміжно­го фон­ду.

В’ячес­лав Шнай­дер – пос­тать май­же ле­ген­дарна. Й­ого порівню­ють з Ба­белем, а творчість ви­соко ціну­ють такі пер­шокласні ук­раїнські пись­мен­ни­ки, як Ва­лерій Шев­чук, В’ячес­лав Медвідь, Во­лоди­мир Да­нилен­ко, Кос­тянтин Мос­ка­лець, літе­рату­роз­на­вець Ніла Збо­ровсь­ка, і вод­но­час про нь­ого нічо­го не знає пе­ресічний ук­раїнсь­кий чи­тач.

Ес­ли бы был Со­ветс­кий Со­юз – она бы­ла бы ис­то­вой ком­со­мол­кой, в царс­кой Рос­сии – ста­ла бы со­ци­алист­кой, эсер­кой, Кап­лан и Ки­баль­чич… а был бы Ни­колай I – неп­ре­мен­но сто­яла б на Се­натс­кой пло­щади, или в край­нем слу­чае отп­ра­вилась "во глу­бину си­бирс­ких руд", счи­тая это выс­шим бла­гом для се­бя и че­лове­чест­ва... 

Ми­нуло дев’ять днів, як відій­шов у зо­ряну вічність прек­расний чо­ловік, нес­ко­реної волі, криш­та­левої чес­ності – Євген Ва­силь­ович Кон­це­вич. Й­ого не ста­ло 21 лип­ня 2010 ро­ку. Ка­жуть, що са­ме на дев’ятий день ду­ша по­кидає грішну зем­лю... 

Ис­полни­лось семь­де­сят лет со дня рож­де­ния Юрия Ива­нови­ча Би­рюко­ва. Как ху­дож­ник гра­фик он соз­дал об­раз со­ветс­ко­го Жи­томи­ра вто­рой по­лови­ны ХХ сто­летия, а как ху­дож­ник жи­вопи­сец вос­пел скром­ную и тро­гатель­ную кра­соту По­лес­ко­го края. Юрий Ива­нович со­вест­ли­вый и доб­ро­сер­дечный то­варищ. Быть мо­жет по­это­му, его ра­боты на­пол­не­ны теп­ло­той серд­ца и лю­бовью к че­лове­ку. Они бе­седу­ют со зри­телем, и зри­тель чувс­тву­ет, что раз­го­вор идет по ду­шам. Юби­ляр го­ворит, что ког­да он пи­шет свои кар­ти­ны, то всег­да ду­ма­ет о зри­теле. Блез Пас­каль ска­зал: «пос­та­ра­ем­ся же хо­рошо мыс­лить: вот ос­но­ва нравс­твен­ности».

24 лип­ня 1990 ро­ку на флагш­то­ку біля Київсь­кої місь­кої ра­ди за рішен­ням її Пре­зидії бу­ло вста­нов­ле­но синьо-жов­тий ук­раїнсь­кий національ­ний пра­пор. Та історія свідчить, на час, ко­ли ця подія ста­лася в Києві, над ра­туша­ми чо­тирь­ох ве­ликих міст Ук­раїни вже май­оріли ук­раїнські національні пра­пори. Це бу­ли Тер­нопіль, Іва­но-Франківськ та Львів – на Західній Ук­раїні, Жи­томир – на Східній.

В ско­ром вре­мени отк­ро­ет­ся дви­жение по все­му участ­ку выст­ро­ен­ной каз­ною но­вой ки­евс­ко-ко­вель­ской ли­нии, длин­ною в 422 верс­ты. По­ка же по этой ли­нии с 1-го ян­ва­ря отк­ры­то дви­жение ра­бочих и ад­ми­нист­ра­тив­ных по­ез­дов для мест­но­го со­об­ще­ния меж­ду пунк­та­ми: Ки­ев-Ми­неви­чи, Олевск-Са­рыль и от Ки­ева до Ма­лина и до Ис­ко­рос­ти. Предс­та­вите­ли го­рода Жи­томи­ра хло­почут о со­еди­нении го­рода ши­роко­колей­ной ли­ни­ей, длин­ной в 122 верс­ты, то­же с Ис­ко­ростью. Наз­ванная ли­ния, кро­ме тор­го­ваго и стра­теги­чес­ка­го зна­чения, про­ходя по ко­лыбе­ли зем­ли русс­кой, во­об­ще, и бук­валь­но че­рез «ку­пель св. Оль­ги» - име­ет гро­мад­ный ис­то­ричес­кий ин­те­рес.

Под та­ким наз­ва­ни­ем в Жи­томи­ре уви­дел свет двух­томник вос­по­мина­ний из­вест­но­го по­лити­ка, бел­летрис­та и пуб­ли­цис­та Ал­лы Яро­шинс­кой. За поч­ти 20 лет не­зави­симос­ти Ук­ра­ины в этом го­роде бы­ли изб­ра­ны ты­сячи де­пута­тов — от рай­он­ных со­ветов до Вер­ховной Ра­ды, но име­на их для по­дав­ля­юще­го боль­шинс­тва на­селе­ния ка­нули в Ле­ту. И толь­ко имя жур­на­лис­та и быв­ше­го на­род­но­го де­пута­та СССР Яро­шинс­кой вы­зыва­ет не­из­менный жи­вой ин­те­рес. И не­уди­витель­но: она — фи­гура не мест­но­го масш­та­ба, и это всей сво­ей жизнью до­каза­ла не­ис­то­вая Яро­шинс­кая, в ко­торый раз взбу­дора­жив кни­гой, уди­вив и ожи­вив не толь­ко за­яд­лых ее чи­тате­лей и по­чита­телей, но и «зак­ля­тых дру­зей» из воз­рожда­юще­гося се­год­ня из наф­та­лина ста­рого ком­му­нис­ти­чес­ко­го хо­ра.

На­кану­не Чер­но­быль­ской го­дов­щи­ны ху­дож­ни­ки и сти­лис­ты Ко­рос­те­ня ожи­вили на один день уби­тый Чер­но­былем го­род При­пять. 24 ап­ре­ля 2010 го­да твор­ческая ко­ман­да AV art studio го­рода Ко­рос­те­ня ( третья чер­но­быль­ская зо­на ) Жи­томирс­кой об­ласти, при под­держ­ке Ко­рос­тенс­кой го­родс­кой ад­ми­нист­ра­ции и PROF LINE ПЕР­ВЫЙ СУ­ПЕР­МАРКЕТ ВО­ЛОС Ком­па­ния Beаuty boutique - дист­рибь­ютор Paul Mitchell в Ук­ра­ине при­еха­ли в го­род При­пять в рам­ках сво­его твор­ческо­го про­ек­та «Тю­нинг жиз­ни» и ра­бота­ли там в са­мой ра­ди­оак­тивной па­рик­ма­херс­кой в ми­ре и на дру­гих бъ­ек­тах мёрт­во­го го­рода в кон­цепции «И вот, мы - жи­вы».

Как и сле­дова­ло ожи­дать, на Ук­ра­ине на­чалось уре­зание тру­довых и со­ци­аль­ных прав граж­дан, за счет ко­торых но­вое пра­витель­ство пы­та­ет­ся затк­нуть ды­ры в бюд­же­те. Как ста­ло из­вест­но «Рос­балту», в бли­жай­шее вре­мя срок служ­бы всех си­лови­ков, не­зави­симо от ее тя­жес­ти, бу­дет уве­личен до 55 лет. Это при­ведет к мас­со­вому уволь­не­нию са­мых опыт­ных опе­ратив­ни­ков, бой­цов спец­на­за, по­жар­ных, лет­чи­ков. И ког­да обоз­ленный рос­том та­рифов на­род вый­дет на ули­цы, за­щищать власть бу­дет не­кому.

За­мес­ти­тель ми­нист­ра обо­роны Ук­ра­ины, ди­рек­тор Го­сударс­твен­но­го де­пар­та­мен­та из­бы­точ­но­го иму­щест­ва и зе­мель МО Алек­сандр Чер­пицкий, бо­лее из­вест­ный в кри­миналь­ных кру­гах под клич­кой Чеп­чик, не раз фи­гури­ровал в ми­лицей­ских хро­никах, пи­шет Зер­ка­ло не­дели.

В сми­рении рож­да­ет­ся ис­ти­на. Кро­тость и мяг­кость есть приз­нак ду­хов­ной не­раст­ра­чен­ности, бо­гатс­тва. Жен­щи­на – соз­да­ние мяг­кое, кро­тость жен­щи­ны силь­нее са­мого ве­лико­го мо­гущест­ва. Женс­кая кро­тость хрис­ти­ан­ки пре­вос­хо­дит всё по­каз­ное ве­личие здо­ровых те­лом, бо­гатых по­ложе­ни­ем и мес­том. Та­кая кро­тость, ка­кой бы­ла на­деле­на ма­туш­ка Ра­фа­ила (Чер­нецкая), ис­це­ляла ду­ши лю­дей, со­зида­ла доб­ро в этом бе­зум­ном ми­ре. В ха­рак­те­ре схи­мона­хини Ра­фа­илы зву­чала и от­ра­жалась бо­жест­вен­ная веч­ность.

Для прий­нят­тя участі у Все­ук­раїнсь­ко­му кон­курсі «Національ­не де­рево Ук­раїни» дер­жавне уп­равління охо­рони нав­ко­лишнь­ого при­род­но­го се­редо­вища та Жи­томирсь­ке об­ласне уп­равління лісо­вого та мис­ливсь­ко­го гос­по­дарс­тва виз­на­чили три номінан­ти:
- у номінації «Істо­рич­не де­рево Ук­раїни» дуб Патріарх – бо­танічна пам’ят­ка при­роди місце­вого зна­чен­ня «Уро­чище Тригір’я» (ДП «Жи­томирсь­ке лісо­ве гос­по­дарс­тво») та дуб Ве­летень – бо­танічна пам’ят­ка при­роди місце­вого зна­чен­ня (ДП «Попіль­нянсь­ке лісо­ве гос­по­дарс­тво»)
- у номінації «Ме­моріаль­не де­рево Ук­раїни» - ок­ремі де­рева мод­ри­ни євро­пей­ської (ДП «Го­род­ниць­ке лісо­ве гос­по­дарс­тво»)
Вік дубів скла­дає по­над 500 років, а вік предс­тав­ле­них на кон­курс де­рев мод­ри­ни євро­пей­ської – 140-180 років.
Дуб Патріарх вис­тою по­над 33 мет­ри і має обх­ват стов­бу­ра на ви­соті гру­дей (1,3м.) – 5,95 мет­ра, дуб Ве­летень має приб­лизно ті ж розміри, а са­ме: й­ого обх­ват скла­дає 6,5 мет­ра, а ви­сота – по­над 30 метрів.
Про­токо­ли об­ласно­го журі вже надіслані до орг­коміте­ту, на по­чат­ку лип­ня бу­дуть ого­лошені ре­зуль­та­ти.

В на­роді ка­жуть: «гу­бити при­роду –
все од­но, що би­ти матір»

Всесвітній День охо­рони нав­ко­лишнь­ого при­род­но­го се­редо­вища був зас­но­ваний Ге­нераль­ною Асамб­леєю ООН в 1972 році до відкрит­тя Сток­голь­мсь­кої кон­фе­ренції "Людсь­ке се­редо­вище". Це свя­то доз­во­ляє нам оціни­ти стан довкілля, в яко­му ми жи­вемо. Дає мож­ливість уваж­но об­ду­мати дії та кро­ки, які ко­жен з нас має ро­бити в ць­ому нап­рямку.

13 мая 2010 го­да в пресс-цент­ре Жи­томирс­кой об­ласт­ной ад­ми­нист­ра­ции сос­то­ял­ся бри­финг, пос­вя­щён­ный про­веде­нию в Жи­томи­ре Дня Ев­ро­пы при учас­тии за­мес­ти­теля гу­бер­на­тора Иго­ря Ор­ло­ва.

Па­рад Пе­ремо­ги, пол­ки фрон­тові,
що з пек­ла страш­но­го вер­ну­лись живі.
Во­ни, на­че з криці, во­ни, як граніт,
ле­ген­дою ста­нуть на ти­сячу літ.

Бійці й ко­ман­ди­ри, пле­че до пле­ча,
ще по­рох на ли­цях та радість в очах,
в ше­рензі одній ге­нерал й ря­довий –
Па­рад Пе­ремо­ги для всіх він свя­тий!

Инс­ти­тут мас­со­вой ин­форма­ции и Ки­евс­кий не­зави­симый ме­диа-проф­со­юз 3 мая опуб­ли­кова­ли спи­сок из де­сяти ук­ра­инс­ких по­лити­ков и об­щест­вен­ных де­яте­лей, ко­торые боль­ше дру­гих пре­пятс­тву­ют де­ятель­нос­ти СМИ, со­об­ща­ет "Кор­респон­дент.net".

Ор­га­низа­тор ак­ции - Жи­томирс­кая об­ласт­ная об­щест­вен­ная ор­га­низа­ция "Русс­кое сод­ру­жест­во". Ге­ор­ги­евс­кая лен­точка - это сим­вол па­мяти мно­гих по­коле­ний за­щит­ни­ков Оте­чест­ва, ко­торый они про­нес­ли че­рез ве­ка.

17 ап­ре­ля в по­меще­нии об­ласт­ной на­уч­ной биб­ли­оте­ки прош­ла об­ласт­ная от­четно-вы­бор­ная кон­фе­рен­ция Жи­томирс­кой об­ласт­ной об­щест­вен­ной ор­га­низа­ции «Русс­кое сод­ру­жест­во».

8 квітня 2010 ро­ку Бер­дичівсь­ка мо­лодіжна гро­мадсь­ка ор­ганізація «Фенікс» Жи­томирсь­ка об­ласна гро­мадсь­ка ор­ганізація «Воск­ресіння» про­вели акцію «Чис­то-party». Ініціато­рами да­ної акції є во­лон­те­ри, учас­ни­ки Шко­ли Во­лон­терів.

27 бе­рез­ня 2010 ро­ку відбу­лася уро­чис­та Пас­халь­на зустріч, ор­ганізо­вана Ге­нераль­ним кон­суль­ством Речі Пос­по­литої у Вінниці, за учас­тю голів поль­ських гро­мадсь­ких ор­ганізацій Жи­томирсь­кої, Вінниць­кої та Хмель­ниць­кої об­ластей.

До Вінниці на зап­ро­шен­ня Ге­нераль­но­го кон­су­ла Речі Пос­по­литої Кшиш­то­фа Свідер­ка, з‘їха­лися предс­тав­ни­ки поль­ських ор­ганізацій Жи­томирсь­кої, Вінниць­кої та Хмель­ниць­кої об­ластей.

Нап­рикінці бе­рез­ня УМВС Ук­раїни в Жи­томирській об­ласті спіль­но із пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­нами Росій­ської Фе­дерації, рес­публіки Біло­русь, Мол­до­ви про­води­лася спеціаль­на опе­рація «Роз­шук», яка бу­ла спря­мова­на на розк­рит­тя зло­чинів, фактів не­закон­но­го пе­реміщен­ня че­рез дер­жавний кор­дон не­легаль­них мігрантів, зброї та нар­ко­тич­них за­собів, ак­тивізацію роз­шу­ку осіб, які ухи­ля­ють­ся від відбу­ван­ня криміналь­них по­карань та безвісти зник­лих.

Ге­нераль­на про­кура­тура Ук­раїни нап­ра­вила офіцій­не звер­нення до Про­кура­тури Жи­томирсь­кої об­ласті з ви­могою невідклад­ної пе­ревірки діяль­ності го­лови Ра­домишль­ської рай­он­ної дер­жавної адміністрації Ана­толія Пав­ленка, пов’яза­ної з афе­рами у сфері зем­левідве­ден­ня, роз­ба­зарю­ван­ням зе­мель рай­ону та чи­сель­ни­ми злов­жи­ван­ня­ми служ­бо­вим ста­нови­щем.

22 бе­рез­ня 2010 ро­ку у приміщенні УМВС Ук­раїни в Жи­томирській об­ласті зас­тупник Міністра внутрішніх справ Ук­раїни Віктор Ра­туш­няк предс­та­вив осо­бово­му скла­ду жи­томирсь­кої міліції но­вого керівни­ка.

Ба­гато­національній Ук­раїні – мир, спокій і зла­году!
На про­тязі май­же двох де­сятиріч не­залеж­ності на­шої країни де­які політичні си­ли нас­тирли­во на­мага­ють­ся пе­репи­сати історію, нех­ту­ючи тим фак­том, що Ук­раїна є ба­гато­національ­ною та ба­гато­кон­фесій­ною дер­жа­вою, і що такі на­маган­ня мо­жуть при­низи­ти гідність і честь біль­шої час­ти­ни ук­раїнців.

«Что зас­тавля­ет ухо­дить в бесс­мертье
Мель­чай­шие час­тички бы­тия?
Их раз­де­ля­ют звез­ды и сто­летья,
И вмес­те с ни­ми ис­че­заю я.
Но ис­че­зая, во Все­ленс­кой кни­ге
Я ос­тавляю чет­кие чер­ты.
И в каж­дом ато­ме, и в каж­дом ми­ге
Меж мной и Веч­ностью на­веде­ны мос­ты».
(Со­ня, 13 лет)
Ця дівчин­ка – інвалід не мо­же ду­же ба­гато чо­го, навіть май­же нічо­го не мо­же з то­го, що мо­жуть інші діти й до­рослі. У той же час цей вірш по­казує, що во­на мо­же щось, чо­го не мо­жемо ми. Цілком мож­ли­во, во­на знає те, чо­го не знаємо ми.

Ми­кола Рудь­ковсь­кий на Жи­томир­щині: «Го­лов­не на­ше зав­дання – по­вер­ну­ти довіру лю­дей до партії». 11 бе­рез­ня, Пер­ший сек­ре­тар Політра­ди Соціалістич­ної партії Ук­раїни Ми­кола Рудь­ковсь­кий з ро­бочим візи­том відвідав Жи­томирсь­ку об­ласть. Він взяв участь в ро­боті Пле­нуму Жи­томирсь­ко­го об­ласно­го коміте­ту СПУ.